Готуємося до ЗНО. Профілактика стресів

 Для більшості учнів — випускників школи зовнішнє незалежне оцінювання є серйозним і різноплановим випробуванням.

 Звісно, під час підготовки та складання іспитів учню потрібні знання з певних предметів. Саме вони є запорукою високої оцінки. Однак важлива і психічна готовність, тобто вміння грамотно викласти свою думку на письмі, опанувати себе в екстремальних ситуаціях, гідно виходити зі складного становища.

 Дехто має такі навички, але все ж більшість учнів відчуває непереборний страх перед іспитом, самою атмосферою, в якій він відбувається, і виникає стрес.

 Стрес — це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів). Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції і почуття. Стресорами, тобто факторами, які викликають стрес, можуть бути різноманітні життєві ситуації: виступ перед незнайомою аудиторією, відвідування стоматолога, участь у конкурсі тощо. Для більшості випускників школи стресором завжди були випускні іспити, а в останні роки — зовнішнє незалежне оцінювання.

 Пропонується декілька порад щодо підготовки учнів до ЗНО:

 - Спочатку підготуйте місце для занять.
 Приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер’єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.

 - Складіть план занять.
 Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «Трохи позаймаюся»,— а які саме розділи і теми.

 - Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше.
 Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

 - Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви.
 Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зро- бити зарядку, прийняти душ. Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам’ятати напам’ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

 - Використовуйте асоціації. Метод локальної прив’язки полягає у побудові для ряду, який ви намагаєтесь запам’ятати, об’єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення пунктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв’язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

 - Конспектування. Виявляється, текст можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам’ятовування значно покращуються через образність запису. Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш, ніж на 7 частин, пов’язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх. У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

 Таким чином, для того, щоб у кризовій ситуації не втрачати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною.

 Починайте готувати своїх учнів до іспитів заздалегідь, помалу, частинами, спокійно. ЗНО може бути для них першим серйозним випробуванням на стресостійкість.
 journal.osnova.com.ua