Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання іноземної мови у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році

Іноземні мови Навчання має базуватись на компетентнісному підході, основними складовими якого є: ● комунікативна компетентність (усне і письмове мовлення в різних ситуаціях); ● соціокультурна компетентність (знання про культуру країни, мова якої вивчається, та її співвідношення з рідною культурою); ● стратегічна компетентність (уміння компенсувати прогалини в знаннях і знаходити шляхи досягнення комунікативної мети); ● цифрова компетентність (використання онлайн-інструментів для вивчення мови та комунікації). Учитель / учителька має створювати умови для активного навчання, в якому учень / учениця є не пасивним слухачем / слухачкою, а активним учасником освітнього процесу. Ключові трансформації у вивченні іноземної мови у 8 класі НУШ: ● Відбувається перехід від особистісних тем до обговорення соціально значущих тем та абстрактних понять: наукові явища, екологія, медіаграмотність та вибір професії тощо. Разом з тим мультидисциплінарні звʼязки збільшують свою присутність задля розвитку комунікаційних навичок і використання мови як інструменту в майбутньому. ● Акцент у граматиці зміщується на засвоєння складних синтаксичних конструкцій (умовні речення, непряма мова, пасивний стан), що використовуються для висловлення гіпотез та аналізу інформації. ● Ключовий фокус – на розвитку навичок аргументованого письма та говоріння. Учні та учениці переходять від простих описів до створення аналітичних текстів, таких як есе та відгуки. ● Проєктна діяльність та групова взаємодія стають основними інструментами для розвитку критичного мислення, навичок співпраці та соціальної відповідальності. 18 ● Мультимедійні та онлайн-ресурси використовуються системно для занурення учнівства у живе мовне середовище та розвитку навичок роботи з інформацією в сучасному світі. У контексті ключових трансформацій у межах проєкту «Підтримка дистанційного навчання англійської мови», реалізованого Американськими Радами з міжнародної освіти у співпраці з Міністерством освіти і науки України та за підтримки Регіонального офісу з англійської мови Посольства США була розроблена Типова програма підвищення кваліфікації вчителів/вчительок англійської мови закладів загальної середньої освіти «Програма віддаленого навчання англійської мови для закладів загальної середньої освіти». Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки від 09.05.2023 № 539. Для практичного використання та на допомогу вчительству в межах проєкту підготовлено навчально-методичний посібник для вчительства англійської мови «Поглиблюємо розуміння віддаленого навчання». У 8 класі навчання іноземної мови має на меті формування і розвиток комунікативної компетентності учнів та учениць, що включає вміння ефективно спілкуватися в усній і письмовій формі в реальних життєвих ситуаціях, використовувати мову як засіб пізнання, самовираження та міжкультурної взаємодії, а також сприяє розвитку критичного мислення, творчості, толерантності та навичок самостійного навчання упродовж життя. Відповідно до Концепції НУШ, основний акцент зміщується з простого засвоєння граматики та лексики на використання мови як інструменту для спілкування, пізнання світу, самоідентифікації та культурного збагачення. Під час реалізації навчання іноземних мов з міждисциплінарним підходом необхідно звертати увагу на чутливість учнівства до певних тем та уникати їх потенційно контраверсійного сприйняття. Наприклад, вивчення теми «Історичних фігур» з акцентом на глобальні події та постаті, що мали вплив на політичний та соціальний розвиток без насильницьких та інших деструктивних дій. При плануванні занять з розвитку навичок аудіювання рекомендуємо передбачати таку навчальні діяльність учнівства: ● виконання вправ на передбачення теми тексту чи уроку для підвищення мотивації та зацікавленості учнів та учениць (припущення щодо теми на основі картинки, на основі ключових слів); ● прослуховування автентичних текстів для розуміння загальної думки мовця; ● прослуховування одного тексту двічі або більше; ● попереднє вивчення від 3 до 5 слів, які є ключовими для розуміння тексту; ● виконання різних прав залежно від мети уроку (наприклад, розуміння теми тексту: розгорнуте питання, розуміння детальної інформації з тексту: доповнення речень з тексту 1-2 словами, розуміння тексту дослівно: доповнення всього тексту ключовими словами); ● обовʼязкове обговорення почутого після виконання основних вправ для 1) висловлення своєї думки про почуте, 2) створення подібного тексту на таку ж тему, 3) використання лексики, що була вивчена. 19 При плануванні занять з розвитку навичок говоріння радимо передбачити: ● обовʼязкову наявність model-text для надання прикладу тексту, що буде реалізовуватися протягом уроку; ● роботу в групах і парах під час створення тексту будь-якого формату і теми; ● використання інструментів фідбеку під час першої презентації тексту та застосування наданих рекомендацій під час фінального варіанту тексту; ● вивчення набору виразів (до 7 виразів) для використання у тексті будь-якого формату і теми; ● для додаткової самостійної роботи учнівства: аудіо- або відеозапис з виголошенням тексту на тему уроку (рекомендовано використовувати для фінального варіанту тексту). При плануванні занять з розвитку навичок письма радимо передбачити: ● рекомендовано надавати model-text з використанням необхідної формули і мовних кліше. ● забезпечувати можливість написання плану та розгорнутої чернетки з подальшим наданням фідбеку на обидва види роботи; ● вивчення мовних конструкцій, необхідних для написання тексту обраного жанру; ● написання текстів на одну тему в різних жанрах для висвітлення різниці між ними. (наприклад, текст на тему: my favourite book написаний як: лист другу, стаття в журнал, блог, наукова стаття з розбором персонажів, казка з продовженням історії тощо); ● учням / ученицям рекомендовано мати надавати короткі приклади текстів різних жанрів, якими вони повинні користуватися під час розвитку навичок письма протягом року. ● для оцінювання рекомендовано відкрито подавати чек-листи перед написанням плану для концентрації учнів та учениць на ключових правилах написання тексту будь-якого жанру. При плануванні занять з розвитку навичок читання радимо передбачити: ● виконання вправ на передбачення теми тексту чи уроку для підвищення мотивації та зацікавленості учнів та учениць; ● читання автентичних текстів для розуміння загальної думки мовця; ● читання одного тексту двічі або більше; ● попереднє вивчення від 3 до 5 слів, які є ключовими для розуміння тексту; ● виконання різних прав залежно від мети уроку (наприклад, розуміння теми тексту: розгорнуте питання, розуміння детальної інформації з тексту: доповнення речень з тексту 1-2 словами, розуміння тексту дослівно: доповнення всього тексту ключовими словами); ● обовʼязкове обговорення прочитаного після виконання основних вправ для 1)висловлення своєї думки про почуте, 2) створення подібного тексту на таку ж тему, 3) використання лексики, що була вивчена. При плануванні занять з розвитку з вивчення систем (лексики та граматики): ● вивчення лексики рекомендовано обмежувати максимумом з 10 слів за урок; 20 ● презентація нової лексики є ефективною в три етапи: пояснення значення, пояснення форми, пояснення вимови; ● у пояснення форми рекомендовано включати частину мови, форми слова з різними варіантами закінчень, варіанти словосполучень, кількість складів, перехідність/неперехідність, зліченість/незліченність; ● у пояснення вимови слова рекомендовано включати наголос та ініціювати повторення слова класом, групою, учнем/ученицею; ● рекомендовано вивчати лексику з використанням лексичного підходу, а саме: вивчення слів з однієї тематичної групи, вивчення слів одразу з похідними фразами без відривання від можливих контекстів; ● деталі вивчення граматичних тем залежать від рівня обізнаності учнів та учениць. До прикладу, вивчення Present Continuous Passive можемо подати через порівняння з Present Simple Passive та компаративним аналізом функцій цих структур; ● використання формули Test-Teach-Test рекомендоване з класами середнього та високого рівня: перед презентацією нової теми можемо перевірити поточний рівень знань і визначити рівень необхідності заглиблення у певні аспекти теми. Заняття з вивчення лексики, граматики, функціональних структур рекомендовано закінчувати письмовою або усною практикою з мінімальним рівнем підтримки. Фінальні завдання мають бути визначені комунікативною метою і обмежені в темі для реалізації практики вивчених структур. Після виконання даних завдань рекомендовано використовувати інструменти письмового зворотного звʼязку з розбором систематичних помилок, фасилізованих помилок, а також вдалих варіантів використання вивченого.

 "Про окремі питання оцінювання результатів навчання".

КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА

1.Як спланувати поточне оцінювання за групами результатів?
1.1. Під час роботи з програмою вчитель або вчителька визначає вид оцінювання (формувальне або підсумкове) а також, на яких етапах упродовж семестру доцільно здійснювати оцінювання результатів навчання певної групи. Ці заплановані оцінювання варто позначити в календарно-тематичному плані чи за його відсутності в навчальній програмі. Також уже на етапі планування доречно продумати, які форми роботи та види завдань (інструменти оцінювання) будуть найбільш дієвими для поточного оцінювання результатів кожної групи.

1.2. Під час такого планування варто подбати про те, щоб таких оцінок не було замало впродовж семестру. Це залежить, зокрема, й від того, скільки годин навчального навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр. Для тих, що мають понад три години тижневого навантаження, це число можна збільшити. Утім варто пам’ятати, що важлива насамперед питома вага кожної такої оцінки, а не їх кількість. Рухаючись за таким планом оцінювання, учитель або вчителька, по-перше, має змогу відстежити навчальний поступ кожної дитини за кожною групою результатів, по-друге, має достатню кількість оцінок за кожною групою для виставлення семестрової оцінки. Наголошуємо також на тому, що потреби фіксувати в журналі оцінювання за групами результатів на кожному уроці немає.

2. Як вивести семестрову оцінку за групами результатів?
2.1. Для того, щоб вивести семестрову оцінку за кожною групою результатів, учитель або вчителька впродовж семестру може запланувати щонайменше двічі провести поточне оцінювання результатів кожної групи та мінімально одну підсумкову роботу за кожною групою результатів протягом / наприкінці семестру або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру. Види робіт для здійснення такого оцінювання можна визначити самостійно або використати ті, які зазначені в модельних навчальних програмах. Тобто під час планування важливо визначити, на якому уроці і в який спосіб учитель чи вчителька здійснюватимуть поточне чи підсумкове оцінювання результатів певної групи.

2.2. Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою відповідного уроку, унизу колонки зазначають групу результатів (ГР1/ГР2/ГР3/ГР4). Якщо вчитель/-ка вирішує оцінити на уроці декілька груп результатів окремими поточними оцінками, то оцінку за кожну групу результатів необхідно фіксувати в окремій колонці в журналі, зазначаючи групу внизу сторінки журналу.

Однак оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на одному уроці не є доцільним та обов'язковим.

2.3. Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів. Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПРГР1/ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).

2.4. Якщо учень або учениця були відсутні на уроці, коли вчитель або вчителька здійснювали підсумкове оцінювання, у відповідній клітинці роблять запис «н».

2.5. Наприкінці семестру учитель або вчителька може проводити одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів чи кілька підсумкових робіт за окремими групами. Або ж запланувати підсумкові роботи за кожною з груп результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову роботу.
Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).

2.6. Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота, семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних оцінок за групами результатів. Виконувати підсумкову роботу, яка була пропущена, учню / учениці не потрібно.

Якщо в учня / учениці немає поточних оцінок за певну групу результатів, він /вона мають виконати відповідну підсумкову роботу.

2.7. Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.

2.8. Поточні оцінки, які вчитель або вчителька виставляють за різні види діяльності учнів та учениць упродовж семестру, але не співвідносять їх з певними групами результатів, не враховують при виведенні семестрової оцінки. Ці оцінки використовують для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням та ученицям.

2.9. Наведений алгоритм оцінювання дає змогу, по-перше, відстежити динаміку успішності учня чи учениці впродовж семестру та не здійснювати додаткового тематичного оцінювання за групами результатів. Це, своєю чергою, зменшує навантаження на вчительство та знижує бюрократизацію оцінювання.

2.10. Учитель чи вчителька або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення застосовувати тематичне оцінювання й фіксувати його в журналі. При цьому кожна тематична оцінка повинна відповідати певній групі (або кільком групам) результатів навчання. Якщо в певній темі (згідно з навчальною програмою) учитель чи вчителька працюють з результатами першої групи, то така тематична має бути позначена ГР1. Якщо в певній темі вчительство працює з кількома групами результатів, то тематичних оцінок має бути стільки, скільки груп було охоплено в цій темі. У журналі в колонці замість дати пишуть слово «Тематична», а внизу сторінки позначають групу результатів. Якщо тематична оцінка охоплює кілька груп, таких стовпців без дати із написом «Тематична» має бути кілька (ГР1, ГР2, …).